Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАЛОЖНИЦА
підло[і]жниця, нало[і]жниця, підбічниця, невінчана (нерідна) жінка, (презр.) приспанка, (шутл.) сестра з Остра; (гаремная) харемнниця, одаліска. [Сами благословили дать свою підложницю в супруги (Шевч.). Викрав її і зробив своєю наліжницею (Ор. Левиц.). Усіх жінок, усіх своїх харемниць порозсилав Осман, куди схотіли (Куліш)].
підло[і]жниця, нало[і]жниця, підбічниця, невінчана (нерідна) жінка, (презр.) приспанка, (шутл.) сестра з Остра; (гаремная) харемнниця, одаліска. [Сами благословили дать свою підложницю в супруги (Шевч.). Викрав її і зробив своєю наліжницею (Ор. Левиц.). Усіх жінок, усіх своїх харемниць порозсилав Осман, куди схотіли (Куліш)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАЛОЖНИЦА
матиме такий вигляд: Що таке НАЛОЖНИЦА
матиме такий вигляд: НАЛОЖНИЦА
матиме такий вигляд: Що таке НАЛОЖНИЦА