НАЛИВАТЬ
налить
1) наливати, налити и (зап.) налляти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналивати що, чого, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипати, сипати, насипати, всипати, всипати (о мног.) понасипати, повсипати що, чого, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) наточувати, точити, наточити, вточувати, вточити, (о мног.) понаточувати, повточувати чого з чого; (набухать) набухати, вбухати, набурити чого. [Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі (Куліш). Налийте (и налліть) мені чаю (Київ). Їли як пани, а налляли, як свині (Чуб. I). Поналивала у казани оливи (Рудч.). Син мерщій борщу, бо їсти хочеться (Богодух.). Скількись годин тягав воду, аж поки насипав дві великі діжки (Крим.). Усип меду і горілки (Метл.). Наточили з кухви олії (Грінч.). Вточив собі чаю з самовара (Звин.). Вточив слив'янки з барила (Брацл.). Ото, набурив стільки! (Сл. Ум.)]. -лить на пол, на стол и т. п. - налити (налляти), (во мн
2) чего (наготовлять отливкою) - виливати, вилити (багато), (о мног.) навиливати чого. [Навиливали свічок (Сл. Ум.)]. Налитый и Налитой -
1) налитий, наллятий и налляний, поналиваний; насипаний, всипаний, пона[пов]сип(ув)аний; наточений, вточений, пона[пов]точуваний; набуханий, набурений; перелитий, переллятий. [Налита (наллята) на підлозі вода стікала в щілини (М. Грінч.). Раз добром налите серце (Шевч.). Насипаний у миску борщ стояв на столі (Канівщ.)]. Лицо у него как -тое - обличчя йому мов налите (налляне). -той колос - налитий (набраний, сповнений) колос;
2) вилитий, навиливаний.