Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАКУЛАЧИВАТЬ
накулачить
1) (кулаки на что) набивати, набити, (о мног.) понабивати накулачники на що;
2) -чить кого - накулачити, накулакувати кого;
3) -чить что - нам'яти, натовкти, намісити (кулаками) що. Накулаченный -
1) набитий, понабиваний;
2) накулачений;
3) нам'ятий, натовчений, намішений (кулаками).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАКУЛАЧИВАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке НАКУЛАЧИВАТЬ