НАКОНЕЧНИК
1) наконечник (-ка), наконеччя (-ччя); специальнее: (палки ещё) оскіп (-па); (арапника, кнута) приконечник; (копья) наконеччя, клюга, (острие) вістря, шпичка; (стрелы) площик (-ка); (кабеля) кінцівка; (в брандсбойте) виприскувач; (оковка) заківка; (башмак, техн.) черевик (-ка). [Палиця з залізним наконечником (Київ). На цей ціпок треба зробити внизу залізний оскіп (Кониськ.). Били, аж приконечник на гарапникові одпав (Сл. Ум.). Клюги списовії (Куліш)]. Кольцевой -ник сваи - кільцювата заківка палі. Полюсной -ник - полюсовий черевик;
2) -ник и -ники (в полотенце) - торочки (-чок и -чків).