Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАКОЛОТЫРИТЬ
и -тырничать 1 (наболтать) наплескати, наляпати, наторохтіти, натеревенити; (насплетничать) наплести; (намутить) накаламутити, наколотити. [Наколотила такого, що всіх посварила брехнями своїми (Богодух.)];
2) (набарышничать) набаришувати. -ться - набідуватися, назлиднюватися; наплескатися, наляпатися и т. п.; срв. Колотырить.
и -тырничать 1 (наболтать) наплескати, наляпати, наторохтіти, натеревенити; (насплетничать) наплести; (намутить) накаламутити, наколотити. [Наколотила такого, що всіх посварила брехнями своїми (Богодух.)];
2) (набарышничать) набаришувати. -ться - набідуватися, назлиднюватися; наплескатися, наляпатися и т. п.; срв. Колотырить.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАКОЛОТЫРИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАКОЛОТЫРИТЬ
матиме такий вигляд: НАКОЛОТЫРИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАКОЛОТЫРИТЬ