НАКОВЫРИВАТЬ
наковырять, наковырнуть
1) см. Надковыривать;
2) наколупувати, наколупати що, чого, наколупнути що, накопирсувати, накопирсати, надовбувати, надовбати, надлубувати, надлубати, нашпортувати, нашпортати що, чого, (о мног.) понаколупувати, понакопирсувати, понадовбувати, понадлубувати, понашпортувати що, чого. [Піди, старий-старесенький, наколупай меду (Чуб. V). Наколупай масла (Сл. Ум.)]. -рять рану - надряпати (нашкрябати) рану. -рять червей - накопати (наколупати) черваків (хробаків);
3) (лапти) підсмикувати, підсмикати, (о мног.) попідсмикувати (личаки); (выплетать по передку лаптя узор) мережа[и]ти, помережа[и]ти (личаки). Наковырянный -
1) см. Надковырянный;
2) наколупаний, накопирсаний, надовбаний, надлубаний, нашпортаний, понаколупуваний и т. п.; надряпаний, нашкрябаний; накопаний;
3) підсмиканий, попідсмикуваний; мережа[е]ний и помережа[е]ний. -ться -
1) см. Надковыриваться;
2) (стр. з.) наколупуватися, бути наколупуваним, наколупаним, понаколупуваним и т. п.;
3) (вдоволь, сов.) - а) накопирсатися, наколупатися, нашпортатися, надовбатися, надлубатися, надолубатися, накорпатися чий, в чому, напорпатися в чому; б) наплестися; в) накопирсатися з чим, напоратися коло (біля) чого, з чим, в чому, надлубатися коло чого, з чим, начовптися з чим, (ирон.) намучитися з чим, коло чого. Срв. Ковырять.