Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАКОВКА
1) (действие) - а) см. Надковка 1; б) наковування, уковування, наклепування, сталення и стаління, насталювання, оконч. накування и накуття, укування и укуття (-ття), наклепання, настале[і]ння; в) карбування, накарбовування, насікання, кування, оконч. накарбування, насічення, накування и накуття. Срв. Наковывать;
2) (работа) накування, наковання; накарбування, накарбовання.
1) (действие) - а) см. Надковка 1; б) наковування, уковування, наклепування, сталення и стаління, насталювання, оконч. накування и накуття, укування и укуття (-ття), наклепання, настале[і]ння; в) карбування, накарбовування, насікання, кування, оконч. накарбування, насічення, накування и накуття. Срв. Наковывать;
2) (работа) накування, наковання; накарбування, накарбовання.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАКОВКА
матиме такий вигляд: Що таке НАКОВКА
матиме такий вигляд: НАКОВКА
матиме такий вигляд: Що таке НАКОВКА