Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАКОВАЛЕНКА
(ум.) ковадлечко, ковальце; (небольшая наковальня) наковань (-ни) (Верхр.), (для отбивания кос) бабка, коваленька.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАКОВАЛЕНКА


матиме такий вигляд: Що таке НАКОВАЛЕНКА