НАКЛОН
1) (действие) - см. Наклонение 1;
2) (наклонённость) похил, хил, нахил (-лу), похилість (-лости), нахилення (-ння), (почвы ещё) спад (-ду), схил, схилок (-лку). [Малий похил у сієї сохи (Вовчанщ.). Рівнина має похил до Дніпра (Кониськ.). Ще не закопуйте стовпа: він стоїть нерівно, має хил он-куди! (Звин.). Похилість скелі (Сл. Ум.). Нахилення екліптики (Павлик). Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме (Кам'янеч.)]. -лон головы - нахил голови. -лон столба - похил (хил, пров. навал) стовпа (слупа);
3) похилість, похила площа; срв. Наклонный 1 (-ная плоскость). [Стою на похилості наче і хочу зсунутися вниз (Коцюб.)];
4) (у верха экипажного) козирок (-рка); (над крыльцом) дашок (-шка), піддашок (-шка). [Відкинь козирок, щоб дощ не так забивав (Сл. Ум.)];
5) пить в -лон (в наклонку, наклонкою) - пити хильцем (нахильцем, нахилки, хильці). [Випив нахильцем цілу пляшку (Сл. Ум.). Він без чарки почав горілку нахилки ковтати (Сл. Ум.)].