НАКЛАДКА
1) (действие) - а) (от
I. Накладывать) накладання, оконч. накладення; б) навантажування, наладовування, нарих[ш]товування, напаковування, оконч. навантаження, наладування, нарих[ш]тування, напакування; в) см. Надстрой 1; г) (от
II. Накладывать) накладання, накидання, оконч. накладення, накинення; см. Налагание и Наложение;
2) накладка. Пить чай в -ку - пити чай у накладку;
3) техн. - накладка; (на полозьях в санях) підлатка. -ка главная (головная, поддерживающая) железнодор. - накладка головкова;
3) (тяжесть для пригнёта) пригніток (-тка);
4) (на одежде, на лысину) накладка;
5) (в каменной стройке) - см. Надстрой 2;
6) (набавка) накидка.