НАКАРКИВАТЬ
накаркать накря[а]кувати, накря[а]кати (-каю, -каєш и -кря[а]чу, -чеш) накру[ю]кувати, накру[ю]кати, накрумкувати, накрумкати, накрумчати, накавкувати, накавкати, (о мног.) понакря[а]кувати, понакру[ю]кувати, понакрумкувати, понакавкувати (що и чого). [Закракав-би я вороном, накракав-би йому, накракав (Куліш). Крячуть крюки; накрячуть вони одлигу (Богодух.)]. -кать беду - накря[а]кати лиха. Накарканный - накря[а ]каний, накру[ю]каний, накрумканий, накавканий, понакря[а]куваний, понакру[ю]куваний, понакрумкуваний, понакавкуваний. -каться - накря[а]катися, накру[ю]катися, накрумкатися, накрумчатися, накавкатися, попокря[а]кати (досхочу) и т. п., (о мног.) понакря[а]куватися, понакру[ю]куватися и т. п.