Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАКАЛЫВАТЬСЯ
наколоться
1) (стр. з.) наколюватися, бути наколюваним, наколотим и наколеним, понаколюваним и т. п.; срв. Накалывать;
2) (натыкаться на что-либо острое) наколюватися, наколотися, наштрикуватися, наштрикнутися (оком, пальцем, ногою), (порезаться) натинатися, натятися (ногою, пальцем), (о мног.) понаколюватися, понаштрикуватися, понатинатися чим на що. [Натявся на косу (Сл. Гр.)].
наколоться
1) (стр. з.) наколюватися, бути наколюваним, наколотим и наколеним, понаколюваним и т. п.; срв. Накалывать;
2) (натыкаться на что-либо острое) наколюватися, наколотися, наштрикуватися, наштрикнутися (оком, пальцем, ногою), (порезаться) натинатися, натятися (ногою, пальцем), (о мног.) понаколюватися, понаштрикуватися, понатинатися чим на що. [Натявся на косу (Сл. Гр.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАКАЛЫВАТЬСЯ
матиме такий вигляд: Що таке НАКАЛЫВАТЬСЯ
матиме такий вигляд: НАКАЛЫВАТЬСЯ
матиме такий вигляд: Що таке НАКАЛЫВАТЬСЯ