Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАИВНИЧАТЬ
(притворно) прикидатися наївним, удавати наївного, розводити наївність; (простодушничать) дитинитися. [Семен дитинився, наче він ніколи не чув і не бачив (Яворн.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАИВНИЧАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке НАИВНИЧАТЬ