Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАЗЫВАНИЕ
1) називання, іменування, на(й)меновування; узивання; дражнення; величання кого, чого ким, чим. [Мене завжди дивувало називання Ніцше імморалістом (Виннич.)];
2) називання, кликання, величання кого на ім'я (на ймення), на(й)меновування кого;
3) називання кого, чого, переказування чого;
4) називання кого, чого ким, чим, уважання, визнавання кого за кого, за що, чого за що;
5) виказування кого;
6) накликання, напрошування, напрохування кого; (гончих) скликання. Срв. Называть.
1) називання, іменування, на(й)меновування; узивання; дражнення; величання кого, чого ким, чим. [Мене завжди дивувало називання Ніцше імморалістом (Виннич.)];
2) називання, кликання, величання кого на ім'я (на ймення), на(й)меновування кого;
3) називання кого, чого, переказування чого;
4) називання кого, чого ким, чим, уважання, визнавання кого за кого, за що, чого за що;
5) виказування кого;
6) накликання, напрошування, напрохування кого; (гончих) скликання. Срв. Называть.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАЗЫВАНИЕ
матиме такий вигляд: Що таке НАЗЫВАНИЕ
матиме такий вигляд: НАЗЫВАНИЕ
матиме такий вигляд: Що таке НАЗЫВАНИЕ