НАЖИВАТЬСЯ
нажиться
1) (стр. з.) наживатися, бути наживаним, нажитим, понаживаним и т. п.; срв. Наживать. [Надбане і на дочок, і на синів: є що з'їсти й спити (Грінч.). І жіноче, і дівоче, і все, що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)];
2) (разживаться) наживатися, нажитися, розживатися, розжитися, багатіти, забагатіти, (диал.) наскарблятися (несов.). [На тих волах він дуже наживсь (Звин.). Розживавсь багатством лях за козацькими плечима (Франко). Забагатів торгуючи (Київ). Корчми вони взяли, порон теж у їх руках, - наскарбляються (Канівщ.)];
3) (досыта) наживатися, нажитися, набуватися, набутися, попожити, (досхочу), (о мног.) понаживатися; (влача существование) наживотітися; (в определ. помещении, месте) намешкатися, насидітися, надомуватися; (припеваючи) нарозкошуватися; (с горем пополам) набідуватися, нагорюватися; срв. Жить. [І хоч я жив, то все-ж я не нажився (Франко). Ні я нажилася, ні я набулася (Пісня)].