Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАЕЗД
1) (действие) - см. Наезжание; оконч. виїждження, принатурення (коня) до їзди; натертя (-тя), накочення и т. п.; наїзд; над'їзд (-ду);
2) (съезд) наїзд, з'їзд. [Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека понаїздили купці (М. Вовч.)];
3) наїзд, напад (-ду), наскок (-ку), заїзд; срв. Набег 2. [Було-б тобі меншого брата на заїзди висилати (Метл.)].
1) (действие) - см. Наезжание; оконч. виїждження, принатурення (коня) до їзди; натертя (-тя), накочення и т. п.; наїзд; над'їзд (-ду);
2) (съезд) наїзд, з'їзд. [Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека понаїздили купці (М. Вовч.)];
3) наїзд, напад (-ду), наскок (-ку), заїзд; срв. Набег 2. [Було-б тобі меншого брата на заїзди висилати (Метл.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАЕЗД
матиме такий вигляд: Що таке НАЕЗД
матиме такий вигляд: НАЕЗД
матиме такий вигляд: Що таке НАЕЗД