НАЕДИНЕ
нрч.
1) (в одиночестве) на самоті, самотою. [Без підпори чоловік у великій громаді чує себе самотним більш, ніж на самоті (Кониськ.). Він пішов до другого покою, а Гнатко зоставсь на самоті, дуже замислений (Крим.). Що ти тут самотою робиш? (Куліш)]. - не с самим собою - на самоті (із собою). [І вже до нас не горнеться, як давно, - любіше їм на самоті з собою (М. Вовч.)]. Оставьте его -не с самим собою - лишіть його на самоті (самотою), лишіть його собі самому. [Зостав на час мене собі самому (Куліш)];
2) (с глазу на глаз) на самоті, сам-на-сам, віч-на-віч (з ким, з чим), у чотири ока, на дві парі очей з ким. [Може на самоті розмовляти з ним (Грінч.). Я та мама зосталися на самоті (Крим.). Сам-на- сам попрохаю в нього вибачення (Крим.). Маю сказати вам кільки слів віч-на-віч (Ор. Лев.)]. Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)].