НАДЫМЛЯТЬ
надымить
1) (напускать дыму) надимлювати и надимляти, надимити, накурювати, накурити, (только при неодуш. субъекте) надиміти, накуріти, (о лампе) начадювати, начадіти, (трубкой, папиросой ещё) напихкувати, напихкати, напахкувати, напахкати, (ирон.) накаджувати, накадити, (о мног. или во мн. местах) понадимлювати, понакурювати, поначадювати, понапихкувати, понапахкувати; срв. Дымить 1. [Як надимлять з папірос, так просто дихати трудно (Кониськ.). Накурила димом (Сл. Гр.). Лямпа начаділа (Київщ.). О, вже накадили цигарками, що аж з душі верне (Сл. Ум.)];
2) (пускать пыль в глаза) пускати, пустити, напускати, напустити ману (туману) на кого, (набахвалить) нахвалитися, нахизуватися;
3) (продымлять) продимлювати и продимляти, продимити, прокурювати, прокурити кого, що. Надымлённый -
1) надимлений, накурений, понадимлюваний, понакурюваний;
2) продимлений, прокурений. -ться -
1) (стр. з.) надимлюватися, бути надимлюваним, надимленим, понадимлюваним и т. п.;
2) (продымляться) продимлюватися и продимлятися, продимитися и продиміти, прокурюватися, прокуритися и прокуріти, (о мног.) попродимлюватися, попрокурюватися.