Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАДУТО
нрч.
1) (от недовольства) надуто;
2) (спесиво) бундючно, пиндючно, чванливо;
3) високомовно, пишномовно, високохмарно, звисока, напушено; срв. Высокопарно.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАДУТО


матиме такий вигляд: Що таке НАДУТО