Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАДУРЬ
1) сщ. - дурина, дур (-ру); (напускная) вдавана дурість (-рости); срв. Придурь;
2) нрч. - (сдуру) з дуру, з дурного розуму; (кое-как) аби-як, на галай-(на) балай.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАДУРЬ


матиме такий вигляд: Що таке НАДУРЬ