Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАДПИСЬ
1) (действие) - см. Надписка 1;
2) напис и (реже) надпис (-су, м. р.), (редко) напись (-си, ж. р.); (не только подпись) підпис (-су); (заголовок) заголовок (-вку), назва, титул (-лу), (стар.) титло. [Покажіть мені динарій: чиє на ньому обличчя і напис? (Морач.). Хрести без написів (Франко). Прапор з написом: «Братіння з народом» (Крим.). Поставили камінь з вибитим надписом (Ханенко. С. З.). Сяє напись золота: «Красота» (Крим.). Там у неї на вікні підпис єсть, що вона прачка (Кременеч.). Книжка ця моя: ось і мій підпис на ній (М. Грінч.)]. Надгробная -пись - надгробний (надмогильний) напис. Сделать -пись - зробити (написати) напис. [Хмельницький отакий напис зробив (Номис). Пилат-же написав і напис і виставив на хресті (Морач.)]. Безоборотная -пись, бухг. - боззворотний напис, напис про невідповідальність: «без звороту на мене». Бланковая -пись - бланковий напис. Доверительная -пись - вірчий напис. Передаточная -пись - а) (на векселе) передавальний напис (на векселі);
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАДПИСЬ


матиме такий вигляд: Що таке НАДПИСЬ