НАДКАЛЫВАТЬ
надколоть
1) (надщеплять) - надколювати, надколоти, наколювати, наколоти, (о мног. или во мн. местах) понад[пона]колювати що. [Надколи деревину, а в розколину забивай клин (Богодух.). Хто це миску наколов? (Канівщ.)];
2) (накалывать остриём) наколювати, наколоти, (о мног.) понаколювати що; срв. Накалывать 1. Надколотый - надколотий и надколений, наколотий и наколений, попад[пона]колюваний. [Візьми дощечку цілу, бо ця наколена (Канівщ.)]. -ться - надколюватися, надколотися, понадколюватися; бути надколюваним, надколотим и надколеним, понадколюваним и т. п. [Ото вже лід наколовсь (Сл. Гр.)].