Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАГРУДНИК
1) нагрудник (-ка); (детский) нагрудник, слині[я]вка;
2) нагрудний панцер (- цера);
2) (часть сбруи) підперсник (-ка).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАГРУДНИК


матиме такий вигляд: Що таке НАГРУДНИК