Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАГОЛОВНИК
1) відлога, капа, богородиця. [Одкинув відлогу (капу) з голови (Богодух.). Керея на йому з богородицею (Полтавщ.)];
2) (женский наряд) очіпок (-пка), кораблик, кибалка. [В понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала (Марк.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАГОЛОВНИК


матиме такий вигляд: Що таке НАГОЛОВНИК