НАГОЛО
нрч.
1) (обнажённо) наголо. [Шаблі наголо (Сл. Ум.)];
2) (дотла) наголо, геть, геть- чисто, до-останку, до-щадку и (полон.) дощенту, до-цури, до-пня, у-пень, до-ноги. [Село геть-чисто вигоріло (Сл. Ум.). Ліс вигорів до-пня (Богодух.)]. Обокрали -ло - обікрали до нитки (до-щенту, до-цури). Вырезали всех -ло - вирізали всіх до-ноги (у-пень, до-щадку, до- щенту). Надень сапог -ло - взуй чобіт на босу ногу.