НАВЫК
1) (действие) - см. Навычка 1;
2) звичка, навичка, завичка; срв. Привычка. [Відсутність звички до справи урядування (Азб. Ком.). З навичкою до безутомної праці (Яворн.). Нема революційної творчости, - неминуче беруть гору старі завички (Рада)]. У меня нет к этой работе -ка - у мене до цієї праці нема навички, я до цієї праці не маю вправи, я до цієї праці не наламався. [Я-ж до речей вимовних ніякої вправи не маю (Потебня)]. Полезные -ки - корисні навички. Приобретать -ки - набувати завички, наламуватися до чого и в чому. [Він починав наламуватися в місцевій мові й вимові (Крим.)].