Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАВЫВОРОТ
нрч.
1) (наизнанку) навиворі[о]т, виворотом, перевертом, вивертом, вивернувши; см. Наизнанку [Надів кожуха навиворот, - будеш битий (Приказка)];
2) (превратно) навпаки, назворот, наопак, наопач, опак, навбакир. [І все робили назворот (Котл.). Написав письмо наопак (Волинь). Вони прийняли мої слова якраз навбакир (Грінч.)].
нрч.
1) (наизнанку) навиворі[о]т, виворотом, перевертом, вивертом, вивернувши; см. Наизнанку [Надів кожуха навиворот, - будеш битий (Приказка)];
2) (превратно) навпаки, назворот, наопак, наопач, опак, навбакир. [І все робили назворот (Котл.). Написав письмо наопак (Волинь). Вони прийняли мої слова якраз навбакир (Грінч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАВЫВОРОТ
матиме такий вигляд: Що таке НАВЫВОРОТ
матиме такий вигляд: НАВЫВОРОТ
матиме такий вигляд: Що таке НАВЫВОРОТ