НАВИСАТЬ
нависнуть
1) над чем, куда, на что - нависати, нависнути, звисати, звиснути, зависати, зависнути, (о мног.) понависати, позвисати, позависати над чим, куди, на що; (наклоняться) нахилятися, нахилитися, похилятися, похилитися куди, на що. [Волосся на лоба нависає (Сл. Гр.). Ой, час-пора до куреня, бо вже хмара нависла. (Чуб. V). Ой, звисли чорні хмароньки, звисли (Чуб. V). Як-би спільно ті хмари прогнать, що густо над нами зависли (Франко). Верби понависали над ставом (Тесл.)]. Скала -висла над морем - скеля нависла (звисла) над морем. Стена -висла на улицу - стіна похилилася на вулицю. Потолок -вис к этой стороне - стеля звисла (зависла) з цього боку. Нависающий - що нависає и т. п.; навислий, звислий, завислий.