Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАВЕРХУ
нрч. нагорі, угорі, (сверху) зверху, горою, наверха, верхами. [От два вікна, що нагорі, то там квартира (Звин.). Горою, оточуючи долину, тягся мур (Країна Сліпих). Долиною сльози, верхами глум (Коцюб.). Оливець не застряг у снігу, а лежав зовсім наверха (Франко)]. Он живёт -ху - він живе нагорі (угорі).
нрч. нагорі, угорі, (сверху) зверху, горою, наверха, верхами. [От два вікна, що нагорі, то там квартира (Звин.). Горою, оточуючи долину, тягся мур (Країна Сліпих). Долиною сльози, верхами глум (Коцюб.). Оливець не застряг у снігу, а лежав зовсім наверха (Франко)]. Он живёт -ху - він живе нагорі (угорі).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАВЕРХУ
матиме такий вигляд: Що таке НАВЕРХУ
матиме такий вигляд: НАВЕРХУ
матиме такий вигляд: Що таке НАВЕРХУ