Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАВЁРТКА
1) (действие) - а) навірчування, намотування, накручування, навивання, оконч. наверчення и навернення, намотання, накручення, навиття (-ття); б) накручування, навірчування, оконч. накручення, навернення; в) навірчування, насвердловування, насвердлювання, накручування, оконч. наверчення, навернення, насвердлування, насвердле[і]ння, накручення; г) навертання, оконч. навернення. Срв. Навёртывать;
2) (качество действия) наверт (-ту);
3) гайка, шруба, шрубка;
4) зоол. Terebellum - мушля- накрутка;
5) см. Навёрток;
6) гичка (в зав'язаному кінському хвості), бунчук (-ка).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАВЁРТКА


матиме такий вигляд: Що таке НАВЁРТКА