НАВЕРНО
нрч. напевне[о], запевне[о], допевне[о], з певністю, певна річ, (реже) на певність, (определённо) дійсне[о], довідно, (обстоятельно) докладно, (диал.) рихтенно. [От тоді напевно щезнуть чари (Франко). Се таке діло, що запевне дасть нам мілійони (Кониськ.). Треба допевне знати, що і як (Мирн.). Так, з певністю так (О. Пчілка). Певна річ, ся повість їм сподобалась-би (Грінч.). Це я дійсне (дійсно) знаю, його нема вдома (Звин.). Довідно ніхто не скаже, що дав йому (Кам'янеч.). Я пішов з ним, все ще не знаючи докладно, чи то сон, чи ява, що зо мною діється (Франко). Та се рихтенно він зробив (Брацл.)]. Это я -но знаю - це я запевне[о] (напевне[о], з певністю) знаю. -но не знаю - напевне[о] (запевне[о], на певність, довідно, докладно) не знаю. [Найгірше було те, що ніхто напевно не знав, чи одмінять процесію (Коцюб.)]. -но ли вы это знаете? - чи запевне[о] (допевне[о], дійсне[о]) ви це знаєте? Вы -но его найдёте - ви напевне[о] (ви, певна річ.) його