НАВЕРБОВЫВАТЬ
навербовать навербовувати, навербувати, (стар.) затягати, затягти, (о мног.) понавербовувати, позатягати кого, що. [Пан Пунявський навербував полк шляхти (Стор.)]. -вать отряд, полк - навербувати загін, (стар.) затягти затяг. [Так роби-ж, що треба, навербуй собі загін (Стор.). Затягли затяг (К. Стар.)]. Навербованный - навербований, затягнений, понавербовуваний, позатягуваний. [Всяка примусом навербована челядь (Куліш)]. -ный отряд - навербований загін. -ное войско - (на)вербоване військо, (стар.) затяжне військо. -ться - навербовуватися, навербуватися, понавербовуватися; бути навербовуваним, навербованим, понавербовуваним и т. п.