НАВЕК
Навеки, нрч. навік, навіки, довіку, повік, поки віку, на вік-віки, на всі віки, на віки вічні, вічно[е], до суду-віку, до світ-сонця, набезвік. [Став навік змією (Рудан.). Хто поліг за Україну, - слава тим довіку (Грінч.). Зостанеться вічне повік неодмінне (Черняв.). І заснути на вік-віки (Шевч.). Чужий, на всі віки чужий (М. Вовч.). Мене з сином і з тобою вічне розлучила (Рудан.)]. -ки преданный - до смерти (повік) відданий.