НАВЕДЕНИЕ
1) (действие) - а) наводження и наводіння, напроваджування оконч. наведення, напровадження; б) направляння, справляння, скеровування, націлювання, нарих[ш]товування, вирихтовування, виміряння, оконч. направлення, справлення, накерування, скерування, націлення, нарих[ш]тування, вирихтування, вимірення. -ние пушки - націлювання (нарих[ш]товування), націлення (нарих[ш]тування) гармати; в) наводження, насилання, оконч. наведення, наслання; наганяння, завдавання, оконч. нагнання на кого чого, завдання кому чого; г) наводження и наводіння, напроваджування, оконч. наведення, (лаком) покощування, оконч. покощення; ґ) доводження и доводіння, оконч. доведення; д) наводження и наводіння, напроваджування, оконч. наведення, напровадження; е) (справки) роблення, оконч. зроблення довідки. Срв. Наводить;
2) филос. - індукція, навід (-воду). Судить о чём по -нию - судити про що наводом (шляхом наводу).