Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАВАРИВАТЬ
наварить
1) наварювати, наварити, (о мног.) понаварювати чого, (в большом количестве, вульг.) натаганювати, натаганити, понатаганювати чого. [Ой, вечеряй, моя мати, коли наварила! (Метл.). Вона заходилася, - понапікала хліба, понаварювала (Грінч. II)];
2) наварювати, наварити, (насталивать) насталювати, насталити що; срв. Приваривать 2. [Треба понести в кузню наварити леміш (Сл. Ум.)]. -рить ось - наварити вісь. -рить топор - наварити (насталити) сокиру. Наваренный и -рённый - наварений, понаварюваний;
2) наварений, насталений.
наварить
1) наварювати, наварити, (о мног.) понаварювати чого, (в большом количестве, вульг.) натаганювати, натаганити, понатаганювати чого. [Ой, вечеряй, моя мати, коли наварила! (Метл.). Вона заходилася, - понапікала хліба, понаварювала (Грінч. II)];
2) наварювати, наварити, (насталивать) насталювати, насталити що; срв. Приваривать 2. [Треба понести в кузню наварити леміш (Сл. Ум.)]. -рить ось - наварити вісь. -рить топор - наварити (насталити) сокиру. Наваренный и -рённый - наварений, понаварюваний;
2) наварений, насталений.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАВАРИВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАВАРИВАТЬ
матиме такий вигляд: НАВАРИВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НАВАРИВАТЬ