НАВАЖИВАТЬ
и Наваждать навадить
I. 1) что на кого - см. Наветничать;
2) кого на что - знаджувати, знадити, звабляти, звабити кого на що. Наваженный - знаджений, зваблений.
II. Наваживать и Навозить, сов. навозить, навезти и навезть -
1) навожувати, навозити, сов. навозити, навезти, (о мног.) понавожувати, понавозити чого куди. [Раніш було багато навозили тютюну на ярмарок (Сл. Ум.). Дідова дівка навезла усякої всячини (Рудч.). Понавожено їй усяких подарунків (Грінч.). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба! (Квітка)]. -вози навозу на гряды - навози гною на грядки. Что горшков -зли, весь базар завалили - що тих горщиків понавозили (навезли), - увесь базар завалили (захарастили);
2) кого, что на что - навозити, навезти кого, що на що. Он -вёз меня прямо на пень - він навіз мене просто на пень. Навоженный - навожений, понавожений и понавожуваний. Навезённый - навезений. -ться -
1) навожуватися, навозитися, бути навожуваним, навоженим, навезеним, понавожуваним, понавоженим. В прежние ярмарки -валось сюда много рухляди - в передніші ярмарки навожувано (навожено) сюди багато (хатнього) начиння;
2) навозитися, бути навезеним на що.