Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАВАЖДЕНИЕ
1) (соблазн, искушение) знадження (-ння), знада, спокуса;
2) наклеп (-пу); срв. Клевета;
3) (обман чувств) наслання (-ння), насилка, мана, омана, оман (-ну), навожде[і ]ння (-ння), морока. [Де-ж ті сірники? куди вони поділися? - наслання якесь, та й годі! (Брацлавщ.). Проти насилки нічого не зробиш (Квітка). А може все було одна мана? (Л. Укр.). Напущу на їх оман (Крим.). Тінь зникла, як нічне навождіння (Васильч.)]. Дьявольское (сатанинское) -ние - диявольське (сатанинське) наслання (навождення), наслання (навождення) злого духа, чортяча мана, диявольська морока. [Диявольське наслання (Самійл.). Цур тобі, пек тобі, сатанинське навождення! (Гоголь). То навождення злого духа (Самійл.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАВАЖДЕНИЕ


матиме такий вигляд: Що таке НАВАЖДЕНИЕ