НАБУХАТЬ
I. (набросать) набухати, накидати (багато), набухтарити; (палить неопрятно) набурити чого куди.
II. набухнуть набрякати, набрякнути, набухати, набухнути бучавіти, набучавіти, бухтавіти, набухтявіти, бубнявіти, набубнявіти, бубніти, набубніти, пишнявіти, напишнявіти, назублюватися, назубитися, (о мног.) понабрякати, понабухати, побучавіти и т. п. [Мокрі сорочки набрякли (Н.-Лев.). Ноги набрякли, що й чоботи не налізуть (Звин.). Бруньки в саду на дереві понабрякали (Н.-Лев.). Дошка набухла (Сл. Ум.). З дощу набубнявіла наша пшениця (Звин.). Уже горох добре набубнявів, - пора садити (Новомоск.). Кукуруза набубніла (Сл. Гр.). Ну, що я зроблю з цим вікном: напишнявіло та й не зачиняється (Проскурівщ.). Каша скоро звариться, пшоно вже назубилося (Борз.)]. Набухший - см. Набухлый.