Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НАБРОДИТЬ
I. см. II. Набраживать.
II. Набродить -
1) (выходить гуляя) виходити, вибродити;
2) (следов) набродити (слідів), наслідити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАБРОДИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке НАБРОДИТЬ