Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАБОЖНЫЙ
побожний, (реже набожний), святобожний, (богомольный) богомільний, (богобоязненный) богобоязний, богобоязливий. [Грішників бог не слухає, а коли хто побожнний і волю божу чинить, того слухає (Біблія). Такий побожний зробився: ні празника, ні неділі не пропустить (Сл. Ум.). Святобожна жінка (Харк.). Був дуже богомільний, ходив до церкви що-неділі (Н.-Лев.)]. -ный человек - побожний чоловік; срв. Набожник.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАБОЖНЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке НАБОЖНЫЙ