Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАБИВКА
1) (действие) набивання, натоптування, напихання, набигання, напаковування, начиняння и т. п., оконч. набиття (-ття), натоптання, напхання, набгання, напакування, начинення и т. п.; срв. Набивать;
2) (материал, которым набивают, или качество работы) набивка, набив (-ву), набиття (-ття). -ка нехороша, слаба, жидка - набивка недобра, слабка, рідка;
3) см. Набойка.
1) (действие) набивання, натоптування, напихання, набигання, напаковування, начиняння и т. п., оконч. набиття (-ття), натоптання, напхання, набгання, напакування, начинення и т. п.; срв. Набивать;
2) (материал, которым набивают, или качество работы) набивка, набив (-ву), набиття (-ття). -ка нехороша, слаба, жидка - набивка недобра, слабка, рідка;
3) см. Набойка.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАБИВКА
матиме такий вигляд: Що таке НАБИВКА
матиме такий вигляд: НАБИВКА
матиме такий вигляд: Що таке НАБИВКА