Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАБЕРЕЖНАЯ
сщ.
1) набережна, надбережна (-ної) (вулиця, дорога), набережжя, надбережжя (-жжя). [По набережній свистів вітер, і розлютоване море кидало бризки дощем (Л. Укр.). Повештавшись по набережжю Неви, вернулися до господи (Кониськ.)];
2) см. Бечевая 1.
сщ.
1) набережна, надбережна (-ної) (вулиця, дорога), набережжя, надбережжя (-жжя). [По набережній свистів вітер, і розлютоване море кидало бризки дощем (Л. Укр.). Повештавшись по набережжю Неви, вернулися до господи (Кониськ.)];
2) см. Бечевая 1.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАБЕРЕЖНАЯ
матиме такий вигляд: Що таке НАБЕРЕЖНАЯ
матиме такий вигляд: НАБЕРЕЖНАЯ
матиме такий вигляд: Що таке НАБЕРЕЖНАЯ