НАБЕЛИВАТЬ
набелить набілювати и набіляти, набілити, (о мног.) понабілювати, понабіляти що и чого; срв. Белить. -лить лицо - набілити лице (обличчя). [Справ красило і білило, щоб я личко набілила (Пісня)]. Набелённый - набілений, понабілюваний. -ться -
1) набілюватися, набілитися, понабілюватися; бути набілюваним, набіленим, понабілюваними. [Прийде неділенька, набілися, піди до церкви помолися (Чуб. V)];
2) (вдоволь, сов.) набілитися, (о мног.) понабілюватися.