Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАБЕДИТЬ
Набедокурить нашкодити, наброїти (біди), наколобродити, нашурубурити, наплатати штук, (диал.) напрокудити. [Тепер-же на мене звертає, сама наброївши біди (Котл.). На цей рік нових штук наплатав (Свидн.). Та так Хведько напрокудив, що його за малим і з урядництва не скинули (Мова)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАБЕДИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке НАБЕДИТЬ