НАБАВЛЯТЬ
набавить наддавати, наддати, набавляти, набавити, надбавляти, надбавити, накидати, накинути, (о мног.) понаддавати, пона(д)бавляти, понакидати чого и що на що; срв. Прибавлять. [Коли накидати плату, то треба накидати всім, та ще й однаково (Н.-Лев.). По два карбованці на десятину накинув (Грінч.)]. Набавленный - надданий, набавлений, надбавлений, накинутий, понаддаваний, понакиданий. -ться - наддаватися, бути наддаваним, надданим, понаддаваним и т. п.