Російсько-український словник (Українська академія наук)
НАБАВКА
1) (действие) наддавання, набавляння, надбавляння, накидання, оконч. наддання, набавлення, надбавлення, накинення;
2) (что набавлено) наддача, наддаток (-тку), набавка, надбавка, накидка. Срв. Прибавка. [З сяким чи таким наддатком (Куліш). Хоч і вимага хан від вас надбавки жолду, та ви давайте йому стільки, скільки давали здавна (Куліш)].
1) (действие) наддавання, набавляння, надбавляння, накидання, оконч. наддання, набавлення, надбавлення, накинення;
2) (что набавлено) наддача, наддаток (-тку), набавка, надбавка, накидка. Срв. Прибавка. [З сяким чи таким наддатком (Куліш). Хоч і вимага хан від вас надбавки жолду, та ви давайте йому стільки, скільки давали здавна (Куліш)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАБАВКА
матиме такий вигляд: Що таке НАБАВКА
матиме такий вигляд: НАБАВКА
матиме такий вигляд: Що таке НАБАВКА