МЯТА
бот. Mentha L. м'ята, ум. м'ятка. -та водяная (M. aquatica L.) - м'ята водяна, блохівник (-ку). -та дикая - а) (или глухая, конская, M. arvensis L.) м'ята польова, м'ята кучерява, м'ята глуха, м'ята дика, м'ята кінська; б) (или русская, M. viridis L.) м'ята зелена, м'ята квасна. -та курчавая (M. crispa L.) - м'ята кучерява, м'ята городня, м'ята садова, м'ята крута. -та лесная (M. silvestris L.) - м'ята лісова, драголюб (-бу) лісовий. -та перечная (M. piperita L.) - м'ята холодна, м'ята справжня, галущанка. -та пташья (Stellaria media V. M.) - мокрець (-рецю), зірочник (-ку) (середній), канаркова травка. -та сердечная (M. Pulegium L.) - м'ята блошниця, полій (-лію), блохівник (-ку). -та собачья - а) (Ballota nigra L.) м'яточник, собача м'ята, глуха кропива, шандра вонюча, біло[чорно]кудреник (-ку); б) (или кошачья, Glechoma hederacea L.) розхідник (звичайний), котики, кошечник (-ку), кошача м'ята, будра. -та степная (Nepeta Cataria L.) - котяч