Російсько-український словник (Українська академія наук)
МЯМЛИТЬ
(мяться) м'ятися, мнихатися, мимрати, (вяло, неясно говорить) м'яти, мимрити, папляти, слебізувати (нерешительно говорить, делать) дзямдзяти(ся), мондзяти(ся), (тянуть, копаться) мона[я]тися, марудитися, момсатися, (вяло жевать) хамелити, (перен.) ремигати. [Та ти не мни, а кажи по-людськи, чого треба (Звин.). Коли-б уже не мимрав він, а хутче до діла (М. Вовч.)].
(мяться) м'ятися, мнихатися, мимрати, (вяло, неясно говорить) м'яти, мимрити, папляти, слебізувати (нерешительно говорить, делать) дзямдзяти(ся), мондзяти(ся), (тянуть, копаться) мона[я]тися, марудитися, момсатися, (вяло жевать) хамелити, (перен.) ремигати. [Та ти не мни, а кажи по-людськи, чого треба (Звин.). Коли-б уже не мимрав він, а хутче до діла (М. Вовч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МЯМЛИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке МЯМЛИТЬ
матиме такий вигляд: МЯМЛИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке МЯМЛИТЬ