Російсько-український словник (Українська академія наук)
МЯКИШ
I. 1) (особ. в печён. хлебе) м'якушка, (вязкий, невыпеченный) глевтяк (-ка), ласк. м'якушечка, глевтячок (-чка). [Нарізував батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку (Грінч. I)]. Мять шарики из -ша - робити (ліпити) галочки з м'якушки. Делать фигурки из - ша - ліпити коники з м'якушки. Дайте мне -ша, а не горбушку - дайте мені м'якушки, а не окраєць. Здесь одна корочка, а -ша вовсе нет - тут сама скоринка (шку[о]ринка); а м'якушки й трошки немає;
2) (мякоть) м'якуш (-шу), м'якота. Пуля попала в -киш - куля поцілила в м'якуш. Гончая -ши на лапах ободрала - гончак на лапах м'якуші пообдирав.
II. 1) (бесскорлупн. яйцо) виливок (-вка). [У нашої курки самі виливки (Луб.)];
2) (толстяк) гладун, товстун (-на);
3) -ши - см. Мягкотелые (под Мягкотелый 3).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МЯКИШ


матиме такий вигляд: Що таке МЯКИШ