Російсько-український словник (Українська академія наук)
МЫСЛЯЩИЙ
прлг.
1) (глубокомысленный) думний, з думою. [І думнеє чоло похмарніло (Шевч.)];
2) (способный мыслить) мислездатний, мисленний, миследумний, мислящий, розумний, (вдумчивый) вдумливий, (фамил.) головатий; срв. Разумный. [З нього людина головата (Крим.)]. -щие элементы - мислездатні (мислящі) елементи. Человек - существо - щее - людина істота мислездатна (розумна). Согласно -щий - однодумний, суголосний, (сщ.) однодумець (-мця). [Звязки з суголосними елементами (Єфр.)]. Лицо имело -щее выражение - обличчя дивилося думно (Крим.), обличчя мало думний вираз.
прлг.
1) (глубокомысленный) думний, з думою. [І думнеє чоло похмарніло (Шевч.)];
2) (способный мыслить) мислездатний, мисленний, миследумний, мислящий, розумний, (вдумчивый) вдумливий, (фамил.) головатий; срв. Разумный. [З нього людина головата (Крим.)]. -щие элементы - мислездатні (мислящі) елементи. Человек - существо - щее - людина істота мислездатна (розумна). Согласно -щий - однодумний, суголосний, (сщ.) однодумець (-мця). [Звязки з суголосними елементами (Єфр.)]. Лицо имело -щее выражение - обличчя дивилося думно (Крим.), обличчя мало думний вираз.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: МЫСЛЯЩИЙ
матиме такий вигляд: Що таке МЫСЛЯЩИЙ
матиме такий вигляд: МЫСЛЯЩИЙ
матиме такий вигляд: Що таке МЫСЛЯЩИЙ